facebook youtube

$ 200 млрд збитків, підрив обороноздатності і як результат – неможливість протистояти анексії Криму та початку війни на Донбасі. Як розвалювали українську армію, - з'ясовував Дмитро Костюк.

Тимчасова слідча комісія парламенту, що збирає факти розкрадань в Збройних Силах оприлюднила попередні результати. Згідно з висновками експертів, за кожного міністра оборони до 2014-го року з армії зникали озброєння, техніка, земля та держмайно. Трьом колишнім урядовцям вже оголосили підозру. Серед іншого, в рамках так званого "реформування", а по факту — знищення Збройних Сил, закрили й десятки медичних військових закладів. Зокрема, у 2013-у, коли міністром оборони України був російський бізнесмен Павло Лебедєв, свою роботу припинив Новоград-Волинський військовий госпіталь, що на Житомирщині.

1

Новоград-Волинський -­ місто, в якому кожен п'ятий мешканець – військовий. Тут дислокуються окремий полк, батальйони та легендарна 30-та окрема механізована бригада, бійці якої пройшли бої за Дебальцеве, Волноваху, Іловайськ, Маринівку, Лутугине, Рубіжне, Савур-Могилу, бої під Горлівкою. На полі бою загинули 248 військових, 1280 отримали серйозні поранення. Навдивовижу, у військовому місті, де лише минулого року за медичною допомогою звернулися майже 10 тисяч військовослужбовців, відсутній військовий медичний заклад. Добре знає про цю проблему інвалід 1-ї групи Олег Федорчук. Командир відділення 30-ки в боях за Дебальцеве втратив ногу.

2

"Я підірвався на протипіхотній міні. В мене пошкоджена права нога сильно. Ліву ногу відірвало. Грудна клітина побита", - розповідає учасник АТО.

Щоб зберегти кінцівку Олег потребує коштовної операції, на яку родина коштів не має. Замість того, щоб заліковувати численні рани за місцем проживання, АТОвець змушений їздити за 100 км до найближчого військового госпіталю. При цьому закон зобов'язує його періодично проходити багатоденну військово-лікарську комісію для підтвердження групи інвалідності.

"В мене нема ніг. Лютий місяць. Я на милицях, на колясці проходив лікарів. Амбулаторно, тому що у Житомирському госпіталі не було місць. Я був змушений кожен день зранку з Новограда їхати на Житомир", - зазначає Олег.

3

У місті Новоград-Волинський та районі проживають 916 інвалідів АТО. А ще є сусідні Пулинський (раніше Червоноармійський), Баранівський, Ємільчинський райони, де військовий госпіталь також відсутній. Постійної медичної допомоги потребують й інші ветерани війни, зокрема, 450 афганців, - розповідає Голова Новоград-Волинської міськрайонної спілки ветеранів афганської війни Юрій Шевчук.

"Дуже багато хворіє, є лежачі. Є обласний госпіталь ветеранів війни у Бердичеві, але щоб туди потрапити, це черга 3-4 місяці", - підкреслює він.

Як і належить військовому місту, з 1937 року, в Новоград-Волинському існував власний військовий госпіталь. Існував до останніх місяців правління Януковича. У листопаді 2013-го, коли міністром Оборони України був росіянин Лебедєв, госпіталь розформували.

4

"Експерти констатували, що дії міністра оборони України Єжеля, Саламатіна та Лєбєдєва перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням тяжких наслідків окупації Російською Федерацією АРК і Севастополя", - Юрій Луценко.

4 лютого Тимчасова слідча комісія парламенту, що збирає факти розкрадань в ЗСУ, оприлюднила попередні результати розслідування. Встановлено, що чисельність Збройних Сил України з часу здобуття незалежності до початку війни на Сході невпинно знижувалася: від 980 тисяч військовослужбовців у 1991 році до 165 тисяч у 2013-му.

5

Ще суттєвіше зменшувалися розміри майна Міноборони. З 2000 року діяла постанова про надлишкове майно і його реалізацію по "залишковим цінам". Розпродавали від парашутів до БТРів та гармат, і навіть сучасні "гради", "буки", "урагани", бойові літаки, вертольоти та танки збували за копійки.

"Танки виробництва 1983-го, 1986-го, навіть 1990-го, і навіть 1995-го років. Т-72, Т-72-а, Т-72АК, Т-72Б1 продавалися сотнями. Все це було визнано надлишковим, продано і в 2014 році нам залишились гармати афганського періоду", - розповів Луценко.

6

За словами Генпрокурора, в середині 2000-х вертольоти продавали по 80 тисяч гривень, при ринковій вартості 97 мільйонів, бойові літаки за півтора мільйони замість 150. Танк 172 можна було придбати дешевше бюджетного автомобіля Volkswagen. Бездумне знищення військового потенціалу країни позначилося і на розпродажі земель Міноборони, полігонів, казарм та військових медустанов. У 2012-му, коли з військового госпіталю Новоград-Волинського вже винесли майже все обладнання, з'ясувалося, що грабунок армії може призвести до смертей військових навіть у мирний час.

"Бере інсульт. Людину привозять у міську лікарню Новоград-Волинська, йому відмовляють, у вас є госпіталь, його привозять в госпіталь, лікарів немає. Його везуть на Житомир. І молода людина віком 34 роки помирає по дорозі", - згадує свого товариша по службі учасник АТО Олег Федорчук.

На 5 році війни роботу шпиталю так і не відновили. При цьому в регіоні відсутні медзаклади, де б військовим надавали психологічну допомогу. А через брак транспорту бійців гарнізону до лікарні за сто кілометрів возять місцеві підприємці, - розповідає Володимир Господинчик - голова спілки інвалідів ветеранів АТО.

"Вони віддали все, що могли, основне, це здоров'я своє. Щорічно до нас приїжджають з Міністерства оборони, приїжджають комісії, переглядають, ходять, дивляться, вирішують, всі як один говорять: "так, треба". Результату по цей день немає", - говорить Господинчик.

Обурені ігноруванням потреб військових, громадські активісти міста організували рух "За госпіталь".

"Ми започаткували таку кампанію як збір підписів, для того, щоб активізувати громаду міста і разом вирішити цю нагальну проблему", - розповідає член ГО "Неподільна Україна" Андрій Сухих.

7

"А молодь же на це все дивиться. Яке відношення сьогодні буде до військових, до ветеранів, які повернулися, і до інвалідів, таку сильну ми будемо мати й армію», - підкреслює Голова ГО "Братство ОУН-УПА в Новоград-Волинському" Віктор Бусленко.

Проблему відновлення шпиталю неодноразово підіймали і з трибуни Верховної Ради.

"Скільки ще потрібно коштів для того, щоб відновити госпіталь, для якого є приміщення, нагадаю, що це приміщення розташоване в колишньому будинку маєтку графа, перебуває в мальовничій парковій зоні на березі річки Случ і, очевидно, вже хтось накинув око на це приміщення", - заявляв з трибуни парламенту депутат від округу Володимир Литвин декілька місяців тому.

На заваді відкриттю госпіталю став приватний інтерес. Цю думку ми ще неодноразово почуємо від солдатів та ветеранів. За словами депутата міської Ради, учасника АТО Олександра Кармазіна, у 2013 році госпіталь був виставлений на продаж.

"Навіть була за нього, як нам давали відповідь, внесена заставна вартість для участі в аукціоні", - згадує він.

Війна лише відклала продаж шпиталю на невизначений термін.

"Ті люди, напевне, сьогодні все одно вважають, що це все таки їх майно. Можливо це людина, можливо це якась група або якась структура, і звичайно через це госпіталь не відновлює свою роботу", - вважає депутат.

Кому потрібен закритий військовий шпиталь, хто його нинішній власник і в якому стані він перебуває? Ми надіслали запит до Міністерства оборони для отримання дозволу на зйомку військового госпіталю. Наше звернення лишили без уваги. Довелося знімати приховано. До госпіталю посеред лісу прокладена окрема дорога, на центральному вході бачимо табличку "Об'єкт Міністерства оборони". Насправді це комплекс приміщень, обнесених парканом, і з охороною, що забороняє нам знімати. Охоронець вважає, що госпіталь простоює через брак фінансування.

8

Об'їжджаємо територію комплексу, що простягся на понад 7 гектарів, навколо бачимо 300-річний ліс, неподалік - річка, на пагорбі - центральна триповерхова будівля госпіталю. У деяких вікнах увімкнуте світло. Кому належать ці землі, мала би знати міська влада. Заступник міського голови запевняє: у розпал бойових дій, в 2015 році, в Міноборони обіцяли відновити роботу шпиталю, однак надалі були лише відмови.

"Оце все, що в мене в папці, це та переписка, кожна сторінка це лист, запит і відповідь", - показує документи представник міської ради.

9

У відповідях чиновники Міноборони переконують, що відкривати госпіталь у місті немає необхідності та й коштів на це не передбачено. Адже за сто кілометрів, у Житомирі, є відповідна медустанова з усіма умовами для лікування військовослужбовців. Насправді ж, ветерани війни бідкаються на постійне переповнення житомирського шпиталю. У міській раді Новоград-Волинського ми вчергове почули про таємничі сили, які нібито блокують відкриття госпіталю.

"Пообіцяли вирішити питання. Однак, на жаль, очевидно були якісь чинники, які не дозволили виконати те, що було обіцяно", - говорить заступник міського голови Сергій Колотов.

"Ходять чутки, що госпіталь давно приватизований кимось, і Міністерство оборони нібито його орендує", - говорить Голова Новоград-Волинської міської організації ветеранів Василь Парфьонов.

Представники міської влади та ветерани говорять про приватизацію госпіталю, однак підтверджуючих документів не мають. Імен тих, хто присвоїв, також не називають. Лише за умови зміни голосу та імені говорити з нами відверто погодився учасник АТО.

"2010-й ­ 2011-й роки, 8-й армійський корпус, очолює його молодший Литвин (ред. – Петро Литвин), брат Володимира Михайловича. І почалася історія із розформуванням цього госпіталю", - розповідає військовий.

По телефону підтвердив нам цю інформацію іще один військовослужбовець — Ігор Лук'янець, боєць 30-ї бригади, нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня, керівник місцевого осередку Всеукраїнської організації ветеранів АТО.

10

"Володимир Михайлович Литвин, депутат Верховної Ради. Повну відповідальність за свої слова я беру на себе. Всі прекрасно все знають, і всі в той же час бояться щось десь сказати. Однак, якщо боятися, то ми так втратимо не лише госпіталь, а скоро ще й Україну втратимо", - запевняє учасник АТО.

Ми зв'язалися з Володимиром Литвином по телефону. Нардеп висловив своє обурення звинуваченням на його адресу. Переконує, що сам виступає за відновлення шпиталю і не має жодного стосунку до його можливої приватизації.

11

"Я написав 20 звернень і виступав неодноразово з трибуни Верховної Ради України з приводу відновлення госпіталю. Нормальна людина, яка дружить з розумом, чи захоче вона приватизувати приміщення, які насичені людськими болями і хворобами?", - говорить Литвин.

Ми заходилися перевірити отриману інформацію. Опрацювали усі випуски офіційного видання Фонду держмайна з 2012 по 2014 роки. Про шпиталь там — жодних відомостей. Водночас, відповідно до інформації з публічної кадастрової карти, земля під госпіталем перебуває в державній власності. Цільове призначення: для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил. То ж, з відкритих джерел інформація про продаж госпіталю не підтвердилась...

P.S. Величезний військовий госпіталь залишається закинутим під час війни. Чому? Хто відповість пораненим солдатам?