facebookvkgoogle youtubeiconkalogo

ГСУ з'ясувала, які українські сайти заборонені на території РФ та поза її межами, чого боїться Путін та чому наші портали далі відвідують росіяни.

«Цензура в результаті призводить до того,

що заборонені всі книги, крім тих, яких ніхто не читає»

- Джордж Бернард Шоу.

РФ продовжує наступ на свободу слова в Росії та навіть поза її межами. Спеціально створена для боротьби з «інакомислячими» Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) активно взялась за блокування українських веб-порталів.

Українська правда, Львівський портал, Миротворець, Forbes-Україна, сайт Українського інституту національної пам'яті, Укрінформ, інтернет-видання «15 минут», що входить до кримськотатарського холдингу ATR – це неповний перелік заборонених в Росії вітчизняних Інтернет-ресурсів.

0 6

Активна діяльність Роскомнагляду в глобальній мережі – крок до путінської мрії про 130-мільйонну Північну Корею з нафтою, газом і Путіним у ролі «Сонця нації» Кім Ір Сена.

У громадян Північної Кореї доступу до Інтернету просто не має. Звісно, юний Кім Чен Ір качає американські серіали через всесвітню павутину, але така можливість - привілей лише для обраних комуністів. «Ех, чому я не з роду Кімів?» - ймовірно задається питанням один непримітний чолов'яга у Кремлі.

Але Путін не наслідує корейських генсеків, тримати свій народ в невіданні – це власне російський продукт. Владіміру не пощастило правити в час глобалізації, коли кожен третій росіянин щодня читає новини з Інтернету. Проте, він вигадав свої способи боротися проти правди - блокування будь-якої інформації, яка похитує авторитет правителя.

«Позбавити себе від підлабузників можна, давши людям зрозуміти, 

що ви не заперечуєте, коли вам кажуть правду.

Однак коли кожен зможе говорити вам правду, ви втратите повагу»

- Нікколо Макіавеллі.

Путін засвоїв уроки флорентійського мислителя. Прийняття авторитарних законів і створення каральних структур дають йому можливість втримувати прихильність росіян.

«Роскомнагляд має правові засади для блокування українських ресурсів. Це право дає законодавство РФ. Але випадки блокувань не відповідають європейській конвенції з прав людини. В Росії живе багато українців. Блокування українських сайтів порушує їхні права», - розповідає ГСУ юрист Незалежної медіа-профспілки Олексій Ржанов.

Валуєвський циркуляр. Valuev CircularЩемити українське слово в крові у російських вождів. Видаючи Циркуляр у 1863 році, міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв намагався знищити українську віру, дух і виховати з «малоросійської дітвори» великоруських посіпак. Відповідно до Валуєвського циркуляру, заборонялася публікація релігійних, учбових і освітніх книг українською мовою. Офіційна причина заборони – зростання сепаратистських настроїв. Книги масово спалювали, а з ними і людей, які їх зберігали.

Не допомогло. Згодом, у 1876-му, російський імператор Олександр ІІ видав Емський указ, заборонивши публікувати і ввозити з-за кордону будь-які україномовні книги, ставити театральні вистави та навіть писати тексти для нот українською. Так російська влада почала закладати ту порохову бочку, яка вибухнула у 2014-му на Донбасі.

«На пропаганду Росія витрачає майже стільки ж грошей, як на оборону. Це мільярди доларів. Завдяки такій політиці РФ практично без жодного вистрілу взяла Крим», - зазначає ГСУ генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич.

«Інформаційна війна важливіше тієї, яка іде в окопах», - додає експерт.

Через 140 років після Емського указу мотиви російських царків наступати на українське слово не змінилися. Страх скинення путінського режиму – головний з них.

За «розміщення інформації, яка містить заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку» 15 березня Роскомнагляд заблокував українське інтернет-телебачення UkrLife.TV. Невдоволення федеральної служби викликало інтерв'ю з Євгенієм Кисельовим в ефірі каналу.

З тих же причин заблокували вітчизняні портали новин ЛІГА.net, «РБК-Україна», «Апостроф», «События Крыма», а також сайт «Громадського радіо».

«Коли Роскомнагляд звинувачує у заклику до екстремістської діяльності - це теж саме, коли злочинень кричить: «тримай злочинця!». Така політика призводить до ізоляціонізму і відставання Росії у всіх відношеннях», - говорить Юрій Пероганич.

У квітні під прицілом Роскомнагляду опинилася Українська правда. Декілька сторінок порталу заблокували. В Інтерв'ю з Рефатом Чубаровим, вірші «Чи хочуть росіяни війни» і навіть у безневинній статті «Як правильно дати хабар», російський цензор прогледів підбурення до екстремістської діяльності.
Травень для Роскомнагляду став особливо результативним. Організація вийшла на новий рівень. Якщо раніше медіа-наглядач блокував українські ЗМІ лише на російських землях, то у випадку з Львівським порталом сайт було заблоковано і на території України. І це при тому, що портал обслуговує німецький хостер.

00«Понад півдоби Львівський портал був заблокований за скаргою Роскомнагляду. Три дні тому ми отримали лист, де вони посилаються на «требования Генеральной прокуратуры Российской Федерации» прибрати з сайту публікації про АТО, добровольців та бійців Азову. Звісно, цей лист ми проігнорили і послали Роскомнагляд з його претензіями глибоко ...», - написала 10 травня співвласник львівського порталу Тетяна Овчаренко у Facebook.

Після довгих дискусій з хостером, власникам порталу вдалося відновити повноцінну роботу сайту.

Літо принесло чергову порцію гучних скандалів. Спадає на думку, що керівництво Роскомнагляду згодилося відпустити підлеглих у відпустку лише при умові, що кожен з них заблокує мовлення хоча б одного українського сайту.

Під прицілом Роскомнагляду опинилося Громадське тв. На території Росії заблокували трансляцію інтерв'ю з правозахисником і членом партії «Хізб ут-Тахрір» Гасаном Гаджиєвим, випуск програми «Громадское на русском: Крестный ход на Киев, НАТО-Россия, Хизб ут-Тахрир». Ще раніше під заборону потрапило інтерв'ю Громадського з екс-очільником «Правого сектора» Дмитром Ярошем.

Такими діями Роскомнагляд порушує вимоги навіть російського законодавства. «Якщо законодавство РФ передбачає кримінальну відповідальність за екстремістську діяльність, то блокування сайтів має відбуватися після порушення кримінальної справи. Не можна заблокувати сайт без рішення суду» - роз'яснює ГСУ медіа-юрист Олексій Ржанов.

Фальсифікувати факти української історії легше, заборонивши росіянам відвідувати профільні історичні сайти. До такого висновку дійшли в Роскомнагляді і заблокували сайт Українського інституту національної пам'яті.

«Ще одне «визнання» заслуг Українського інституту національної пам'яті - Роскомнагляд заборонив наш сайт у Росії», – поділився новиною на своїй сторінці в Facebook директор Інституту Володимир В'ятрович.

«Добре, що в Україні немає подібної до Роскомнагляду структури. Ми б розпочали з блокування російських сайтів, а закінчили так само забороною Української правди й Інституту національної пам'яті». – каже ГСУ про небезпеку створення подібних до Роскомнагляду інституцій Голова Правління Інтернет Асоціації України Тетяна Попова.

Сайт «Forbes-Україна» заборонили з мотивів солідарності з російським посіпакою Сергієм Курченком. Після повалення режиму шапкофіла Януковича, бізнесмен перебуває у розшуку і потрапив до списку європейських санкцій.

Заблокований сайт forbes.net.ua був створений після того, як американський видавничий дім почав судитися з підконтрольною Курченку UMH Group за відкликання прав на український Forbes. Своїми діями Роскомнагляд вструтився в суперечку за право представляти Forbes в Україні і підтримав Курченка. Тепер росіяни заходять на одну версію українського Forbes, а українці відвідують іншу.

Діяльність Роскомнагляду виходить далеко за межі блокування українських інформаційних порталів. Організація веде боротьбу проти діяльності «світової медійної змови». Спроби блокувати відео у YouTube, російської версії Вікіпедії, соціальних мереж Вконтакті та Facebook – особливі «здобутки» Роскомнагляду. Однак ці дії здалися безглуздими навіть для найближчого оточення Путіна й справу не довели до кінця.

«Роскомнагляд хотів заблокувати Вікіпедію. Певне їх стримало лише те, що росіяни перейшли б на українську версію», - жартує в інтерв'ю ГСУ співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич.

23 серпня «Роскомнагляд» виніс попередження про обмеження доступу до видання Politeka за публікацію матеріалу «ІДІЛ знову закликав до джихаду з Росією». На думку Генеральної прокуратури РФ, цей матеріал закликає до тероризму і екстремізму в Росії.

«Даний матеріал Рoliteka не закликає до екстремістської діяльності. Він інформує про факт існування заяви ІДІЛу. Зрозуміло, що правових підстав для звинувачення сайту немає», – переконаний юрист Олексій Ржанов.

666

«Свою правоту українські сайти можуть відстоювати у Міжнародному суді з прав людини. Рекомендую звернутися до європейської федерації журналістів з заявою про порушення прав сайту. Звісно можна судитися в Росії, але шансів перемогти немає», - додає Ржанов.

Заборони Роскомнагляду виглядають суворими лише на папері. Росіяни продовжують відвідувати заблоковані українські портали.

«Роскомнагляд оприлюднив рішення про заборону сайту Цензор.нет без попереджень. Було декілька вердиктів суддів РФ у різних регіонах щодо припинення демонстрації сайту. Рішення ми не оскаржувати, адже це немає сенсу. Попри заборону, Цензор.нет продовжує транслюватися в Росії. Читачі без проблем відвідують сайт через проксі-сервери», - розповідає ГСУ Головний редактор сайту Цензор.нет Юрій Бутусов.

На момент заборони у 2015 році, сайт Цензор.нет відвідувало в середньому щодня понад 50 тис. користувачів з РФ. Після заборони, ця цифра зменшилась вдвічі.

«Для просунутої публіки немає проблеми обійти заборони. Є спеціалізовані сайти, які займаються підміною ІР-адрес. Також є сайти-анонімізатори, які дозволяють анонімно відвідувати сторінки в Інтернеті», – говорить Юрій Переганич.

Російські чиновники радянської «закалки» так і не змогли засвоїти передові технології. «Блокування Роскомнагляду можна легко обійти. Було б бажання. Свого часу Роскомнагляд заблокував сайт Рутрекер, але він і далі продовжує успішно існувати. Трафік сайту навіть збільшився», – зазначає Тетяна Попова.

Все ж, в епоху глобалізації заборонити громадянам доносити свою думку до широких мас неможливо. Є соціальні мережі, в яких цілодобово постять новини з заборонних сайтів, є просунуті програмісти, які готові вигадати десятки способів вирішення проблеми блокування.