facebook youtube

Запитайте навіть у освіченого громадянина України, що саме сталося в Переяславі 18 січня (за новим стилем) 1654 року - і він відповість приблизно так: «Гетьман Хмельницький підписав договір про возз'єднання України з Росією» або ...

«... про військовий союз України з Росією »(вибір формулювання залежить від політичних симпатій). Однак, ніякого підписання документів там не було!

Perejaslav2У місті 8 січня (за старим стилем) о 14 годині пролунав барабанний бій, що скликав жителів на площу. Коли народ зібрався, гетьман звернувся до нього з промовою про страждання, що заподіюються православним поляками, і про бажання польського короля, турецького султана та кримського хана «володіти Україною, так само як і про згоду російського самодержця приєднати цю країну». А закінчив словами: «Крім його царської високої руки притулку ми не знайдемо, а хто з нами не згоден, куди хоче - вільна дорога». Після чого народ закричав: «Волимо під Царя Східного, Православного!»

Потім відбулася присяга козацької старшини московському царю. Після неї, за місцевою традицією, козаки розраховували почути присягу царя козацькому військові. Це мав бути обопільний союз двох рівноправних суб'єктів з метою боротьби проти спільного ворога. Однак, цар не удостоїв козаків своєю присутністю, а царські посланці у відповідь на прохання козаків відповіли: «Цар своїм холопам не присягає!» На тому й розійшлись.

«А де ж договір?» - Запитає читач. Але те, що називають Переяславськими статтями, підписували аж ніяк не тоді і не там, а в Москві, в березні 1654 року, коли туди з проханням на государеве ім'я прибули посланці Хмельницького - Павло Тетеря та Самійло Богданович. Текст цього прохання до резолюцій на ньому російського царя і прийнято називати Переяславськими статтями. Однак, в історичній науці цей документ прийнято називати «Березневими статтями» або «Статтями Богдана Хмельницького». Цар вніс значні правки до прохання Хмельницького й видав свій документ, який не мав вдобрення ні Хмельницьким, ні козацькою старшиною, однак саме цей документ визначив нашу історію на подальші століття.

А передував Переяславській Раді п'ятирічний пошук сюзерена. Хмельницький спочатку розраховував на нового польського короля, пізніше – на турецького султана. І лише тоді, коли багаторічні переговори з турками зайшли в глухий кут, Богдан зважився на союз з Московією. Та й в Москві не поспішали надавати допомоги «православним братам», чекаючи поки у війні поляків з українцями ослабнуть обидва народи.

Через три роки після Переяслава відбулася зрада Московії, яка фактично розірвала хиткі домовленості 1654 року, підписавши союзницький договір з Річчю Посполитою. Але це вже зовсім інша історія...