Класична система морально застаріла, не гнучка та геть не відповідає часу. Вона потребує якісних змін, які дозволять дитині розпочати свій шлях до успіху. Про передові підходи в організації шкільної освіти ГСУ розповів експерт в сфері освіти політичної партії "ДемАльянс" Тарас Павлов. 

Два роки тому отримав досить цікавий досвід. Так склалось, що покинувши аспірантуру, я шукав роботу і знайшов репетиторство. Доволі нестандартне: дитина на канікули приїхала з Польщі додому. За тиждень її потрібно було підтягнути по знаннях до польських державних іспитів з математики.

Хлопчина тямущий, однак запустив предмет, та й рівень програми математики в Польщі вищий, ніж в Україні. Очевидно було, що пояснити та навчити всьому за такий короткий термін просто неможливо. Тож робота полягала скоріше в роз'ясненні основ і психологічному налаштуванні дитини на перемогу. Та й робота з польськими підручниками - це теж фантастика. Вкотре переконався, що всі математики розмовляють однією мовою.

Але найцікавіший урок з цього випадку я виніс інший: виявляється, абсолютно всі знання в математиці між собою пов'язані. Для того, аби з'ясувати, як розв'язувати складні задачі на рух з прискоренням і декількома невідомими - необхідно розуміти, як розв'язувати системи квадратних рівнянь. Для того, щоб розв'язувати їх - необхідно розуміти, що таке система рівнянь і як розв'язувати квадратні рівняння. Для останніх потрібно розуміти формули скороченого множення і що таке рівняння. І десь на останніх ітераціях все зводиться до найбанальніших речей, типу операцій додавання та множення.

Теж саме зі всіма іншими прикладами. І доки ти не зрозумієш всі попередні кроки, не розшириш свій базис. Тобі не вдасться ефективно перейти на наступні рівні.

Звісно, дитину можна навчити, як бездумно виконувати якийсь алгоритм, але для розуміння потрібне знання усього, що було до того. Власне, тиждень з дитиною я і займався роз'ясненням, що для та чого потрібно вивчити та розширював її базис знань.

І тут у мене виникають два природні запитання:

- Чому ніхто жодного разу цього не розповідав мені в школі? Завжди любив математику. Але якби я розумів, що от ці границі я вчу для того, аби зрозуміти похідну, аби навчитись оцінювати швидкість різних змін і залежності процесів від параметрів, що потім знадобиться мені в житті в реальних задачах - я б з книжок не вилазив і сам би все наперед вивчив.

- Чому це не враховується при формуванні програми? Спостерігав за процесом розвантаження програми, яке ініціювало МОН. Принаймні в секції математики люди не чули, що таке причинно-наслідковий зв'язок. Результати такого "розвантаження", боюсь, побачимо незабаром.

Старий добрий Сід Мейєр нас вчив, що немає сенсу придумувати дороги, доки не вигадане колесо. Що мушкети не з'являються, доки не придуманий порох. Що неможливо перейти до індустріального віку, не пройшовши через феодалізм і буржуазні революції. Мабуть, це більше всього мене заворожувало в Civilization - як маленьке, абсолютно нерозвинене суспільство, поступово невеликими кроками виходить в космос.

Чому б не спробувати зіграти в Цивілізацію в школі. В перший клас приходить печерна людина (хай навіть зі смартфоном і на машині) і поступово, протягом навчального процесу, вона повинна перетворитись на дорослого самостійного громадянина держави ХХІ сторіччя.

У кінці шляху маємо систему компетенцій, а також набір знань, які держава вважає необхідними для громадянина (це історія для окремого циклу статей). А далі ми дивимось, що необхідно дізнатись для отримання компетенції та опускаємось таким чином до найбазовіших навичок. Отримуємо дерево технологій, що складається з окремих курсів. І дитина починає рух до зірок.

Що дає такий підхід?

1) Цілісність знань. Вважаю, що тут не потрібно пояснювати: у житті немає задач з однієї дисципліни, майже всі вони міждисциплінарні. А школа не виховує взагалі розуміння взаємозв'язків між предметами.

2) Можливість зручно створювати індивідуальні програми для дітей (при предметному підході це майже неможливо) і здавати програму екстерном.

3) Зручне оцінювання. Кожен курс дитина може здати або спробувати знову. Жодних двійок, трійок і порівнянь дітей. Коли вивчено всі необхідні попередні курси, отримується доступ до наступного.

4) Ринок курсів. В світі є безліч різних онлайн-курсів. Дитина може замість відвідування уроків пройти, скажімо, на Khan-academy курс з розв'язування квадратних рівнянь, скласти іспит і пройти далі

5) Мотивація. Дитина тепер бачитиме ціль, матиме можливість вибирати і головне - бачитиме пройдений шлях.

6) За допомогою такої системи можна зручно реалізувати зв'язок школи з ВНЗ і роботодавцями - ті можуть визначити необхідні компетенції та бачити курси, пройдені дитиною.

Увесь світ говорить про те, що класична система освіти морально застаріла, не гнучка і геть не відповідає часу. Можливо, перед вами – альтернатива...